- зниклий
- [зни/клией]
м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зниклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зникнути і зникти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
зниклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зниклий вид — Вид, який не зустрічається в природі протягом декількох років, але, можливо, зберігся в культурі … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
вид зниклий — Вид, який не зустрічається в природі протягом декількох років, але, можливо, зберігся в культурі … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
дематеріалізований — а, е. Зниклий, знищений без залишку … Український тлумачний словник
зниклість — лості, ж. Абстр. ім. до зниклий … Український тлумачний словник
вид — Рівень організації живої матерії, група особин, які займають певну територію (ареал) і вільно схрещуються. Від інших видів репродуктивно ізольований. • вид, що знаходиться під охороною вид, що скорочується вид індикатор адвентивний вид … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ